Ліцей № 26 "Шевченківський"
Полтавської міської ради
Ми пам'ятаємо
Перепелиця Євгеній Ігорович
06.01.1998р.- 24.05.2022р.
З 2004 року по 2015 рік навчався в нашій школі Євгеній Перепелиця.
Завжди усміхнений , позитивно налаштований, толерантний, гарний товариш і справжній друг.
Улюбленою справою в школі була допомога в організації позакласних заходів: хлопець міг годинами переписувати трек для Останнього дзвоника чи свята «Прощання з Букварем». Після закінчення нашого навчального закладу здійснив свою мрію: у 2015 році вступив до ПНПУ ім. В. Г. Короленка на факультет журналістики.
У 2018 році працював на телекомпанії РТV оператором, монтажером і водієм. Євген був членом кількох автоклубів Полтави. Озвучував чемпіонат України з дрифту. Переїхав до Києва і працював у компанії BroDrift.
Війна відкрила в характері хлопця нові грані: хоробрість, відповідальність, стійкість, глибокий патріотизм. У квітні 2022 року Євген записався до лав Збройних Сил України. Проходив військову підготовку в Десні в навчальному центрі ім. князя Ярослава Мудрого.
17 травня 2022 року під час ракетного обстрілу російськими окупантами військової частини загинуло 87 людей, серед них — колишній випускник нашої школи, військовий зв’язківець-артилерист Перепелиця Євгеній Ігорович.
Герої не вмирають! Герої живуть вічно!
Жиденко Валерій Миколайович
05.09.1995р .- 07.02.2023р.
Валерій - випускник нашої школи 2010 року. Змалечку хлопець захоплювався технікою і спортом, що в майбутньому і визначило його професію. Після закінчення 9 класів нашого навчального закладу він вступив до Полтавського коледжу. Ми пам’ятаємо його завжди відповідальним, доброзичливим, старанним, людиною , яка підтримає і допоможе в біді, вірним товаришем. З початком повномасштабної війни Валерій пішов боронити країну від ворогів. Він був у складі 36 бригади морської піхоти. Під час виконання бойових завдань військовий неодноразово проявляв мужність , сміливість, професіоналізм, а його героїчні, відважні вчинки слугували прикладом для побратимів.
7 лютого Валерій Жиденко загинув за незалежність України у боях з російськими окупантами поблизу Опитного Донецької області.
Вічна пам’ять Герою!
Дорошенко Ігор Анатолійович
07.06.1986р.- 02.04.2023р.
Ігор запам’ятався своєю щирістю, доброзичливістю, людиною, яка активно брала участь у діяльності школи. Він умів дружити і допомагати іншим, ніколи не скаржився на труднощі. Як справжній громадянин та патріот своєї держави разом з іншими військовими став на захист рідної землі від ворога у 2014 році.
З перших днів повномасштабного вторгнення в Україну воював проти російської агресії у складі 95-ої окремої десантно- штурмової бригади Збройних Сил України, виконував бойові завдання у найгарячіших точках на Сході держави. Позивний Ігоря - "Полтава". У ньому - уся любов до нашого міста, до нашої міста. Він завжди був прикладом для своїх побратимів. Пам'ять про Ігоря Дорошенка назавжди залишиться в наших серцях.
Герої не вмирають! Герої живуть вічно!
Атаманюк Микола Андрійович
19.03.1971р. - 12. 04. 2024р.
Кожна епоха, кожне покоління має своїх героїв. Це ті, хто віддає своє життя заради ідеалів свободи, миру та безпеки інших. Вони – справжні приклади мужності, відданості та самопожертви. Але навіть після їхньої втрати, їхній спадок та вічна пам’ять живуть у наших серцях.
З 1978 року по 1986 рік навчався у нашій школі Микола Атаманюк. Ми пам’ятаємо його доброзичливим , відповідальним юнаком, який завжди був готовий підтримати своїх однокласників і надати допомогу. Після закінчення 8 класів він продовжив навчання у професійно-технічному училищі № 21 м. Полтави. Микола завжди мав активну громадянську позицію, був патріотом, гідним сином України. У 2015-2016 роках брав участь у проведенні АТО на сході України, воював в артилерійських військах. У серпні 2022 року вдруге став на захист Батьківщини. Спочатку служив у саперних військах, потім – на посаді бойового медика.
Він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка – віддав своє життя за цілісність і незалежність України. 12 квітня 2024 року в районі села Іванівка Куп'янського району Харківської області внаслідок мінометного обстрілу загинув молодший сержант Атаманюк Микола Андрійович. Навіки-вічні його ім’я буде вписане в історію нашої школи та України, як воїна – Героя. Добра, світла пам‘ять про загиблого випускника нашої школи назавжди залишиться в наших серцях.
Герої не вмирають! Герої живуть вічно!