Антибулінговий блок
2. Булінг та його види
Булінг (від анг. Buly - хуліган, забіяка) - це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском.
Види булінгу:
- фізичний: штовхання, зачіпання, бійки, стусани, ляпяси, нанесення тілесних ушкоджень ;
- економічний: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей ;
- психологічний: принизливі погрози, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, шантаж;
- сексуальний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;
- кібербулінг: приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв.
3. Поради батькам, дітям, що постраждали від булінгу:
- зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;
- поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, голові її вислухати і допомогти;
- поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, соціальних педагог, класний керівник, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона);
- повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання;
- підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблему булінгу може зайняти деякий час.
4. Якщо ви стали свідком булінгу:
- втрутитися і припинити цькування - булінг не слід ігнорувати;
- зайняти нейтральну позицію в суперечці;
- обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонувати дітям самостійно вирішити конфлікт;
- пояснити, які саме дії, ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити;
- уникати в спілкуванні слів "жертва" та "агресор", аби запобігти тавруванню і розподілу ролей;
- повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.
Пам'ятайте, що ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!
5. Кібербулінг
Кібербулінг - це використання технологій для погроз та переслідування стосовно іншої людини. Переважно це відбувається серед молоді.
Часто залякування в інтернеті може бути легко виявлення - наприклад, якщо ваша дитина покаже вам текст повідомлення, який містить погрози або приниження. Інші дії менш очевидні, такі як висміювання жертви в інтернеті або публікація особистої інформації, фотографій або відеозаписів, призначених для того, щоб завдати шкоди іншим особам. Деякі діти повідомляють про підроблений обліковий запис, веб-сторінку чи онлайн-особу, створену з єдиним наміром переслідувати та залякувати.
6. Поради батькам дитини, що страждає від булінгу та кібербулінгу
- не потрібно карати дитину, коли вона довірилась і розповіла про те, що стала жертвою кібербулінгу (або булінгу);
- дитина вже постраждала, і якщо батьки її не підтримають, наступного разу вона може не звернутися за допомогою;
- повністю забороняючи доступ дитини до інтернету (або до іншого простору у реальному житті) ви досягнете тільки того, що дитина більше вам нічого не буде розповідати.
7. Поради дітям, що стали жертвами кібербулінгу
- Нікому не повідомляйте свої особисті дані.
- Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень, з певних адрес, навіть змінити телефонний номер. Пауза в спілкуванні руйнує взаємопідсилювані образи.
- Зберігайте та роздруковуйте образливі повідомлення, зображенням чи відео які ви отримали чи побачили.
- Не передавайте відео чи повідомлення, метою яких є залякування в мережі, адже ви станете співучасником.
- Якщо вас постійно ображають, спробуйте змінити свій ідентифікатор користувача, псевдонім або профіль.
- Повідомляйте про залякування в мережі дорослим. Блокуйте користувачів, які залякують або переслідують.
- Ніколи не відповідайте на "такі" коментарі, адже це може лише погіршити ситуацію. Хоча це й складно, спробуйте ігнорувати образи.
8. Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу
1. Заява про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.
2. Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
3. Здобувач освіти, який став свідком булінгу у школі, зобов’язаний повідомити про це вчителя, вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти.
4. Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.
5. Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
6. Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
7.Якщо випадок цькування був одноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
9. Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до
соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
10. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.
11. Керівник закладу освіти має розглянути таке звернення та з’ясувати обставини булінгу.